close
Перейти до вмісту

Rapp Motorenwerke

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Rapp Motorenwerke GmbH
ТипGmbH
ГалузьПромислове виробництво
ДоляВлилося в сучасне BMW
Наступник(и)
(спадкоємці)
Виробництво гальм:
Süddeutsche Bremsen-AG
Виробництво двигунів:
Bayerische Motoren Werke AG
Засновано27 жовтня 1913; 112 років тому (1913-10-27)
Засновник(и)Карл Рапп
Юліус Ауспіцер
Закриття (ліквідація)21 липня 1917; 109 років тому (1917-07-21)
Штаб-квартираМюнхен Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродукціяАвіаційні двигуни

CMNS: Rapp Motorenwerke у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Rapp Motorenwerke GmbH — німецький виробник авіаційних двигунів, що базується в Мюнхені, Баварія. Фірму засновано 1913 року, у 1917 році вона змінила назву на Bayerische Motoren Werke GmbH (BMW)[1]. Пізніше компанія стала називатися Süddeutsche Bremsen-AG[de], оскільки у 1922 році активи з виробництва двигунів і бренд BMW було передано Bayerische Flugzeugwerke (раніше Otto Flugmaschinenfabrik), яка потім була перейменована на Bayerische Motoren Werke AG і згодом перетворилася на виробника автомобілів, нині відомого як BMW[2][3].

Ранні двигуни

[ред. | ред. код]

27 жовтня 1913 року Карл Рапп і Юліус Ауспітцер заснували компанію Rapp Motorenwerke GmbH з капіталом у 200 000 райхсмарок. Компанію було засновано в Мільбертсгофені на місці колишньої мюнхенської філії Flugwerk Deutschland GmbH, фірми, у якій Карл Рапп займав керівну посаду і яка була ліквідована влітку 1913 року[4]. Генеральний консул Ауспітцер був єдиним акціонером компанії, а операційною частиною компанії керував Карл Рапп. Заявленою метою компанії було створення та продаж «двигунів усіх типів, зокрема двигунів внутрішнього згоряння для літаків і автотранспорту».

З придбанням Flugwerk Deutschland компанія також придбала чотирициліндрові двигуни, які Карл Рапп розробив там, і Rapp Motorenwerke негайно почав пропонувати ці двигуни прусській військовій владі, назвавши їх Rapp 100 hp[en][4][5]. Після того як чотирициліндровий двигун Rapp 100 hp був встановлений на деякі літаки, інтерес до нього згас з боку німецької військової влади, яка на той час вимагали шестициліндрових двигунів через їх більш плавну роботу. На додаток до чотирициліндрового двигуна компанія розробляє рядний шестициліндровий двигун потужністю 215 кг (474 фнт) к.с[6] зі збільшеним об‘ємом до 14,8 л (901 дюйм3). Було розпочато виробництво другого типу авіаційних двигунів Kaiserpreis (Трофей Кайзера), але не було завершено вчасно до запланованих термінів[5].

Зміна імені

[ред. | ред. код]
Сертифікат акцій із логотипом BMW, який показує зміну назви Bayerische Motoren Werke на Süddeutsche Bremsen у 1922 році

Рішення адміністрації прусської армії замовити 600 одиниць інноваційного висотного авіаційного двигуна (назва проєкту «BBE») спонукало до реорганізації юридичної структури компанії. Авіаційний двигун, розроблений Фрізом, практично миттєво перетворив Rapp Motorenwerke на істотного учасника війни. З середини 1917 року бізнес, який, ймовірно, зник би з історії, тепер привернув неабияку увагу збройних сил та інших державних органів. Надходили великі субсидії, і мюнхенська компанія отримала добре фінансовані замовлення на виробництво.

Визнання, яке Макс Фріз здобув завдяки своєму двигуну, дало зрозуміти всім керівникам вищої ланки, що досі Карл Рапп і його невідповідні конструкції двигунів стримували розвиток компанії. Тепер в особі Фріза вони мали відмінного головного дизайнера, а тому 25 липня 1917 року розірвали контракт з Карлом Раппом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Charles Wankel (12 червня 2009). Encyclopedia of Business in Today′s World. SAGE Publications. с. 160. ISBN 978-1-5063-1952-0.
  2. Tony Lewin (Листопад 2016). The BMW Century: The Ultimate Performance Machines. Motorbooks. с. 9. ISBN 978-0-7603-5017-1.
  3. History. BMW AG. Процитовано 10 серпня 2021.
  4. 1 2 Pierer. 2011. pp. 9–19
  5. 1 2 Pletschacher. 1992, p. 124
  6. Angle. 1921. p. 402

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Pletschacher, Peter (1992). Die Königlich Bayerischen Fliegertruppen 1912-1919 (нім.) (вид. 2). Planegg: Aviatic Verlag. ISBN 3-925505-20-2.

Посилання

[ред. | ред. код]