close
Перейти до вмісту

Fiat 619

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Fiat 619

Fiat 619N1 (1970-1980)
ВиробникFiat
Роки виробництва1964-1980
Попередник(и)Fiat 682
Наступник(и)Iveco T-серії
КласВантажний автомобіль
ПодібніBerliet GR/TR
DAF 2600
Saviem SM Europe
Volvo F88
Magirus-Deutz D-серії
MAN F8
Mercedes-Benz LP
Scania 0-Серії / Scania 1-Серії

Fiat 619 — це багатоцільова вантажівка, тягач для напівпричепів, що випускався з 1964 по 1980 рік і входить до сімейства важких автомобілів Fiat V.I. Вантажівка мала замінити Fiat 682, що вироблявся з 1952 року, але виробництво останнього тривало до 1984 року, завдяки потребам африканського ринку.

Історія

[ред. | ред. код]
Fiat 619N (1964-1970)

Перше покоління включало дві версії: Fiat 619 N як вантажівка-шасі та Fiat 619 T як дорожній тягач. У той час літери після номера означали «нафта» для N та «тягач з напівпричепом» для T.[1] Обидві були оснащені характерною кабіною Fiat baffo з характерними вусами (baffo італійською) спереду. Кабіна Fiat baffo стала емблемою вантажівок Fiat VI з 1955 по 1974 рік і була розроблена відповідно до нового італійського дорожнього кодексу 1952 року, який встановив нові правила щодо розмірів транспортних засобів відповідно до Женевської конвенції (1949 року) про міжнародні перевезення.[1] У Південній Америці, де його виробляли до 1994 року, Fiat 619 отримав прізвисько pico de loro, тобто дзьоб папуги, через форму кабіни.[2]

Друге покоління (Fiat 619 N1 та Fiat 619 T1) було запущено з 1970 року та оснащено просторішим салоном Fiat H, який потім використовувався до 1991 року. Спочатку він був оснащений двигуном об'ємом 12 883 кубічних сантиметрів та потужністю 210 кінських сил, а у версіях N1 та T1 він змінився на силовий агрегат об'ємом 13 798 кубічних сантиметрів та потужністю 260 кінських сил.[2]

Ці два автомобілі, побудовані до прийняття Європейського кодексу, який передбачав обмеження маси 19 тонн для двовісних транспортних засобів та 26 тонн для тривісних транспортних засобів, були досить популярними в Північній Європі. Це пільгове становище на іноземних ринках зрештою визначило Fiat 619 як експортну вантажівку.[2]

619 T1 був оснащений дизельним двигуном типу 221, рядним шестициліндровим, потужністю 208 кінських сил та робочим об'ємом 12 883 кубічних сантиметрів. Все це поєднувалося з коробкою передач Fiat 4+4. Максимальна швидкість становила 95 км/год.[3]

Цей модельний ряд також продавався як Unic у Франції та як Magirus-Deutz у Німеччині.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Iveco. Fiat 642 N2 e la cabina 'col baffo'. OmniFurgone.it. Процитовано 7 січня 2020.
  2. 1 2 3 Camion d’epoca italiani: i camion a cavallo fra gli anni ‘70 e ‘90. SMET (it-IT) . 4 січня 2019. Процитовано 7 січня 2020.
  3. Fiat 619 N1 P 6×2 ribaltabile trilaterale Bacchi "Il conquistatore del Sud America" | Camionusati web portal (it-IT) . Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 7 січня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]