​​👩‍🏫 Вивчати фінансову грамотність і підприємництво за модельними програми НБУ будуть і учні 10–12 класів.

Наші фахівці розробили три модельні навчальні програми для учнів 10–12 класів:

▪️“Мої фінансові цілі”;
▪️“Мій фінансовий план”;
▪️“Мій бізнес-план”.

Вони отримали гриф-рекомендацію МОН.
Упровадження цих програм у старшій школі є наступним кроком у напрямі розвитку фінансової освіти після успішного запуску курсу “Підприємництво і фінансова грамотність” у 8–9 класах.

💬 “Розширення фінансової освіти на старшу школу є важливим для створення цілісної екосистеми навчання – від базової до профільної освіти. Це забезпечить довготривалий вплив на рівень фінансової грамотності в Україні та сприятиме формуванню економічно свідомого суспільства, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Переконані, що запровадження програм з фінансової грамотності у старшій школі дасть можливість сформувати покоління громадян, які відповідально управляють фінансами, здатні створювати економічну та соціальну цінність, беруть активну участь у розвитку економіки та відбудові країни”.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📲 Депозитарій НБУ підвищує технологічність своїх сервісів для клієнтів.

З 15 червня 2026 року запрацює онлайн-сервіс “Кабінет клієнта” – сучасний електронний канал для автоматизації взаємодії Депозитарія НБУ з учасниками ринку. Це спростить доступ клієнтів до послуг депозитарію.

☝️На першому етапі роботи сервісу клієнти матимуть доступ до інформації із системи “Депозитарій НБУ” в частині:

▪️адміністративних даних клієнта та можливості їх оновлення;
▪️оптимізації процесу автоматизованого формування листів/розпоряджень на основі розміщених в онлайн-сервісі “Кабінет клієнта” зразків документів;
▪️консолідованих довідкових матеріалів щодо роботи в системі “Депозитарій НБУ”.

Надалі планується поетапне розширення функціональних можливостей сервісу, ураховуючи користувацький досвід, відгуки та запити клієнтів для подальшого поліпшення взаємодії із системою депозитарного обліку депозитарію НБУ.

Новий сервіс враховує потреби клієнтів.

🔍 Готуючись до його запуску, Депозитарій НБУ проаналізував запити та відгуки клієнтів щодо заповнення окремих документів для управління рахунками в цінних паперах та взаємодії із системою “Депозитарій НБУ”, а також провів додаткове опитування про допоміжні сервіси.

Детальніше – за посиланням.

​​💡Національний банк збільшує зі 180 до 270 днів граничні строки розрахунків за деякими операціями з експорту труб та комплектуючих до залізничного транспорту, здійснених із 15 червня 2026 року.

Основою для таких змін стали пропозиції від уряду (розпорядження КМУ від 21 червня 2024 року № 573-р) та результати проведених консультацій із Мінекономіки.

Зміни відповідають реальним логістичним і виробничим циклам та не створюють ризиків для макрофінансової стабільності. Водночас вони підвищать гнучкість українських експортерів в умовах тривалих логістичних циклів і складних розрахунків з іноземними контрагентами, дадуть змогу уникнути скорочення експорту промислової продукції та посприяють збереженню валютних надходжень.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​🇺🇦 Поповнили нашу серію обігових пам’ятних "Ми сильні. Ми разом" двома новими монетами.

Вони присвячені Миколаївській та Одеській областям:

▪️“Ми сильні. Ми разом. Миколаївська область”;
▪️“Ми сильні. Ми разом. Одеська область”.

💬 «У серії обігових пам’ятних монет “Ми сильні. Ми разом” ми розповідаємо історію України – через її регіони та людей. Кожна її монета є знаком поваги до областей та їх мешканців, які своєю працею, мужністю та відданістю зміцнюють нашу державу. Миколаївщина та Одещина – південні рубежі України, що стали символом стійкості, сили духу та боротьби за свободу. Це надійний форпост, що зберігає економічну життєздатність нашої країни та її зв’язок зі світом. Нові обігові пам’ятні монети – наш вияв вдячності жителям Миколаївської та Одеської областей за їхню згуртованість і віру в Україну. Сьогодні ми закарбовуємо в металі незламність українського Півдня та людей, які боронять, відновлюють і розвивають свої громади в найскладніші часи. Бо ми сильні, коли ми разом», – наголосив Голова Національного банку Андрій Пишний.

🟢 Про дизайн

Монети мають номінал 10 гривень.

Їхній аверс ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

Водночас головним елементом реверсу є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені – Одеській та Миколаївській областям.

▪️Дизайн реверсу – Олександра Кучинська, аверсу – Володимир Дем’яненко;
▪️Скульптор – Володимир Дем’яненко.

🟢 Про обіг та реалізацію

Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.

Частина тиражу сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​🌐 Представники МВФ та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми та завершили консультації за Статтею IV з Україною.

Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ, яка розгляне її наступного місяця.
 
За умови схвалення результатів перегляду Радою директорів МВФ Україна отримає доступ до фінансування обсягом 690 млн дол. США в еквіваленті. Це збільшить загальний обсяг виплат за програмою до 2,2 млрд дол. США.
 
Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня досягнуті, однак прогрес структурних реформ уповільнився. Угоди на рівні персоналу було досягнуто після погодження коригувальних заходів для усунення відхилень, додаткових зобов'язань у сфері політики та перегляду графіка реформ.
 
У своїй заяві МВФ позитивно оцінює дії Національного банку України (НБУ) із підтримання достатнього рівня міжнародних резервів, збереження фінансової стійкості та стабілізації інфляційних очікувань, попри зовнішні потрясіння.

Окремо Фонд наголосив, що інституційна незалежність Національного банку має залишатися одним із ключових стовпів підтримання макрофінансової стабільності. 

Фонд відзначає, що на тлі шоків з боку пропозиції та закриття розриву ВВП НБУ обґрунтовано відклав цикл пом’якшення монетарної політики та скорегував у бік жорсткості свої монетарні комунікації для утримання інфляційних очікувань під контролем.
 
➡️ Детальніше.

​​#ГолосНБУ

💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання  корпоративного управління в банках, розвиток страхового ринку, фінансової інклюзії, перспективи кредитування, регуляторний нагляд в умовах воєнних ризиків та роль фінансового сектору в польсько-українському співробітництві, а також відповідальне використання ШІ у фінансовому секторі.

Читайте про все в дайджесті.
⤵️⤵️⤵️

🚩 Про корпоративне управління в банках, а також про те,  як НБУ оцінює кандидатів до наглядових рад та чому корпоративне управління для Національного банку — основа фінансової стабільності, розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю в подкасті «Вища ліга».

🚩 Про розвиток страхового ринку, його інвестиційну привабливість та залучення міжнародного капіталу, страхування воєнних ризиків, євроінтеграцію та нові підходи до регулювання й нагляду говорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Дмитро Олійник під час зустрічі з керівниками страхових компаній та профільних асоціацій.

🚩 Про розвиток фінансової інклюзії в Україні розповів Сергій Ніколайчук під час вступної промови на презентації відповідного звіту Світового банку.

🚩 Про перспективи роздрібного кредитування в Україні Сергій Ніколайчук розповів під час конференції Credit Risk 2026 Retail. 
 
🚩 Про те, чим займається Національний банк України, його головні функції та ключовий мандат та як він керує інфляційними процесами розповів Сергій Ніколайчук школярам під час заходу «Школа майбутніх міністрів», що проходить на базі Центру «Дія.Бізнес у КНУ» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

🚩 Про стійкість фінансового сектору, безперервність діяльності та регуляторний нагляд в умовах воєнних ризиків, а також про роль фінансового сектору в польсько-українському співробітництві говорив Дмитро Олійник під час участі в Європейському фінансовому конгресі.

🚩 Про роботу над практичною рамкою відповідального використання штучного інтелекту у фінансовому секторі розповіли фахівці Департаменту стратегії та розвитку після завершення частини обговорень з фінансовим сектором та експертами.

​​💡З 16 червня вводимо у обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень – з гаслом "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!".

Патріотичне гасло сучасної України розміщено у правій верхній частині на зворотному боці цих модифікованих банкнот.
Відповідно всі інші елементи їх дизайну та захисту відповідають банкнотам номіналом 100 гривень зразка 2014 року.

☝️Введення в обіг таких банкнот номіналом 100 гривень завершує модифікацію усього банкнотного ряду національної валюти, розпочату Національним банком у серпні 2024 року, до 33-ї річниці незалежності України.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​✅️ НБУ ухвалив зміни до низки нормативно-правових актів стосовно ключових питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи нового типу – банку фінансової інклюзії (БФІ).

🏦 Це дасть змогу розширити доступ до якісних та безпечних фінансових послуг на територіях з особливими умовами, зокрема прифронтових та деокупованих.

💬 "Ми даємо початок безпрецедентній ініціативі. Банк фінансової інклюзії має вирішити питання повноцінного доступу населення, зокрема соціально вразливих груп, та малого бізнесу до фінансових послуг на віддалених малонаселених територіях, наближених до воєнних дій, та на звільнених територіях, – пояснив Голова НБУ Андрій Пишний. – Це питання виживання зазначених регіонів у складних реаліях і важлива складова глибинної трансформації фінансового сектору, яку ми розпочали у 2024 році, з метою розбудови найінклюзивнішої фінансової системи у світі"

🗂 Схвалений пакет змін до нормативно-правових актів НБУ врегульовує порядок надання обмеженої банківської ліцензії новоствореному БФІ та переоформлення банківської ліцензії діючого банку на обмежену ліцензію БФІ; вимоги щодо розроблення та щорічного перегляду радою БФІ стратегії та бізнес-плану тощо.

🗂 Ознайомитися з документами.

​​☝️Відбувся щорічний перегляд діяльності банків.

За його результатами підтверджено статус 16 системно важливих банків:

▪️АТ “А-БАНК”;
▪️АТ “Ідея Банк”;
▪️АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”;
▪️АТ “КРЕДОБАНК”;
▪️АТ “ОТП БАНК”;
▪️АТ “Ощадбанк”;
▪️АБ “Південний”;
▪️АТ КБ “ПриватБанк”;
▪️АТ “ПУМБ”;
▪️АТ “Райффайзен Банк”;
▪️АТ “Сенс Банк”;
▪️АТ “ТАСКОМБАНК”;
▪️АБ “УКРГАЗБАНК”;
▪️АТ “Укрексімбанк”;
▪️АТ “УКРСИББАНК”;
▪️АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​📰 В інтерв’ю інформаційному агентству “Reuters” Голова НБУ Андрій Пишний розповів про те, як НБУ пришвидшує адаптацію фінансового сектору до стандартів ЄС навіть в умовах повномасштабної війни.

🇺🇦 🇪🇺 Сьогодні рівень еквівалентності українського законодавства до регуляторних та наглядових підходів ЄС у банківському секторі вже сягає 78%, тоді як до початку повномасштабного вторгнення цей показник був близько 50%. У страховому секторі цей рівень становить 55%, і його подальше зростання є одним із пріоритетів НБУ.

➡️ Попереду масштабна робота: тільки законодавче поле вимагає понад 50 законодавчих та нормативних змін, які стосуватимуться розвитку фінансової інфраструктури, валютної лібералізації та створення умов для залучення приватного капіталу, який має стати ключовим драйвером відбудови України.

💬 «Ми вважаємо, що війна та трансформація, які ми зараз переживаємо, не означають, що нам слід сповільнювати темпи. Навпаки, це означає, що ми маємо використати їх для пришвидшення прогресу», – наголосив Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації – за посиланням.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​⚡️ Облікову ставку збережено на рівні 15%

Це рішення враховує:
▪️достатню жорсткість поточних монетарних умов;
▪️жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень;
▪️послаблення ризиків, пов’язаних із війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування.

Збереження облікової ставки незмінною дасть змогу зберегти попит на гривневі інструменти для заощадження та водночас підтримати подальший розвиток кредитування.

Детальніше.⤵️

У травні споживча інфляція очікувано сповільнилася (до 8,2% р/р) завдяки зростанню пропозиції сирих продуктів харчування, натомість базова інфляція незначно пришвидшилася (до 7,9% р/р). Обидва показники були вищими за траєкторію прогнозу НБУ передусім через сильніші вторинні ефекти від стрімкого подорожчання енергоносіїв у попередні місяці. Інфляційні очікування були стійкими, однак залишалися підвищеними.

Очікувана активізація надходжень зовнішньої допомоги дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету та підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку. Так, у червні Україна може отримати близько 13 млрд дол. США. Також досягнення угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду програми з МВФ є важливим кроком для подальшого надходження фінансування.

Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Посилення атак росії на виробничі потужності, логістику та енергетичну інфраструктуру в промислових регіонах України може обмежувати економічну активність та водночас посилювати тиск на витрати бізнесу. Водночас упродовж останніх тижнів зменшилися ризики, пов’язані із надходженням фінансування від міжнародних партнерів, та збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході.

Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.

Більше подробиць – у релізі.

​​📉 У І кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

☝️Така динаміка зумовлювалася:

▪️дефіцитом електроенергії через руйнування інфраструктури з огляду на масштабні російські атаки;
▪️низькими видатками бюджету на тлі затримок із зовнішнім фінансуванням;
▪️аномально холодною погодою.

Найбільших втрат економіка зазнала у першій половині кварталу, тоді як надалі ситуація в енергосистемі поступово поліпшилася завдяки теплішій погоді та частковому відновленню потужностей.

❓Чого очікувати далі?

НБУ очікує, що у II кварталі економіка повернеться до зростання. Його підтримають:

▪️стійкий споживчий попит;
▪️подальші інвестиції в оборонний комплекс;
▪️поступове відновлення виробничих потужностей.

Водночас відновлення економіки буде стриманішим, ніж минулого року через високі витрати бізнесу на енергозабезпечення, збереження дефіциту електроенергії та менші фіскальні стимули.

ℹ️ Детальніше про те, які чинники та як впливали на реальний ВВП – читайте у релізі НБУ.

​​📲 Україна одночасно розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає регулювання фінансового ринку до європейських стандартів.

▪️Наскільки банки готові до Open Banking?
▪️Які переваги мають платежі з рахунку на рахунок, зокрема миттєві?
▪️Які зміни чекають на фінансовий сектор у найближчі п’ять років?

На ці та інші питання відповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю для онлайн-видання PaySpace Magazine.

☝️За його словами, фінтех-екосистема майбутнього – це банки, небанківські фінансові установи та технологічні компанії, які працюють у спільному регуляторному середовищі без регуляторного арбітражу між сегментами.

Окрему роль відіграватимуть рішення на основі штучного інтелекту та data-driven підходу. Вони вже сьогодні використовуються для оцінки ризиків, виявлення шахрайства та персоналізації фінансових продуктів, а їх значення лише збільшуватиметься.

Водночас ключовим пріоритетом залишатиметься захист споживача як у питаннях безпеки коштів, так і щодо конфіденційності даних та прозорості автоматизованих рішень.

💬 «Загалом фінансова екосистема рухатиметься до моделі регульованої інноваційності, де технологічний розвиток поєднується з ефективним управлінням ризиками, захистом даних та сумісністю з європейськими правилами», – наголосив Олексій Шабан, розповідаючи, яким бачить український фінансовий ринок за п’ять років.

📰 Читайте інтерв’ю повністю за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Цього тижня експерти НБУ зосередили увагу на обговоренні тем монетарної політики, кредитування, розвитку фінтеху та регулювання НУР.

Про це і не тільки традиційно читайте в дайджесті.
👇👇👇

🚩 Про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Reuters.

🚩 Чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 15% та що буде далі, пояснив Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

🚩 Гнучкість курсоутворення, можливий вплив підвищення виплат військовослужбовцям на інфляцію, відмінність макропрогнозів НБУ та уряду – на ці та інші теми з журналістами традиційно поспілкувалися Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

🚩 Про розвиток сталого фінансування та ESG-підходів як одного з ключових напрямів для забезпечення подальшої стійкості банківської системи та її спроможності підтримувати економіку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на Міжнародному екологічному форумі.

🚩 Про шляхи розширення доступу будівельної галузі до банківських кредитів Сергій Ніколайчук розповів під час воркшопу, організованого Світовим банком.

🚩 Про те, як Україна розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає власний фінтех-ринок до європейських стандартів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю PaySpace Magazine.

🚩 Про майбутнє українського платіжного ринку розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Наталія Лапко під час діалогу на презентації Fintech Catalog 2026 від УАФІК.

🚩 Про регулювання Національної установи розвитку з боку Національного банку розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час презентації Стратегії Національної установи розвитку до 2030 року.

​​Національний банк ставить перед собою амбітну мету – створити одну з найінклюзивніших фінансових систем у світі.

💬 «Наш орієнтир – щоб уже за кілька років інклюзія стала для фінансового сектору такою ж базовою вимогою, як достатність капіталу чи ліквідність. А військові, ветерани та їхні родини мали реальний вибір і рівний доступ до фінансових послуг», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю для NV.

Він також поділився своїми думками щодо важливості інклюзивної освіти для суспільства.

Її головна мета – створити середовище, де люди вчаться взаємодіяти без упереджень, повернути людині відчуття залученості, дати їй можливість бути частиною спільноти, реалізовувати себе в житті та кар'єрі.

💬 «Для України це питання набуло особливої ваги через повномасштабну війну. Вона збільшила кількість людей, які потребують адаптації та підтримки, але водночас продемонструвала надзвичайну силу суспільної солідарності. Адже насправді від умовної нормальності кожного з нас відділяє один діагноз, один постріл, один вибух, одна мить. Мені здається, що ставлення до інклюзії поступово змінюється. Ми дедалі частіше говоримо не про обмеження людини, а про те, які умови потрібно створити для її повноцінної участі в житті суспільства», – сказав Андрій Пишний.

Голова НБУ також розповів про власний досвід повернення до активного та професійного життя після втрати слуху, про те, як змінюється ставлення суспільства до інклюзивної освіти, що мають робити держава, бізнес і громадський сектор, щоб безбар’єрність та інклюзивна освіта стали нормою для всієї країни, а також про роль Національного банку в процесі створення безбар’єрного середовища.

📰 Читайте інтерв’ю за посиланням.