Kirkus Reviews
| Скорочена назва |
Kirkus Rev.[1]  | |||
|---|---|---|---|---|
.svg){kind=logo} | ||||
| Країна видання |
.svg){kind=small} США[1][2][…]
| |||
| Місце публікації |
Нью-Йорк[1][3][…] і Остін[3][4][5] | |||
| Тематика |
рецензія на книгуd[3][4][…] | |||
| Періодичність виходу |
2 тиждень[6][1][3] | |||
| Мова |
англійська[1][7][4] | |||
| Власник |
The New York Review of Books[8], Verenigde Nederlandse Uitgeverijend і Herb Simond[8][5][9] | |||
| Засновник |
Virginia Kirkusd[5] | |||
| Засновано |
січень 1933[5] | |||
| ISSN-L |
1948-7428 | |||
| ISSN |
1948-7428 (друковане видання) | |||
| OCLC |
24199017 | |||
| | ||||
| kirkusreviews.com(англ.) | ||||
«Kirkus Reviews» (англ. огляди Кіркус) — американський книжковий журнал, заснований у 1933 році Вірджинією Кіркус[en][10]. Штаб-квартира видавця журналу Kirkus Media розташована в Нью-Йорку[11]. «Kirkus Reviews» присуджує щорічну премію Кіркус[en] авторам художньої літератури, документальної літератури та літератури для молодих читачів.
«Kirkus Reviews» виходить 1 та 15 числа кожного місяця й містить попередній огляд книг перед їх публікацією. Журнал рецензує понад 10000 книг на рік[10][12].
У 1926 році Harper & Brothers[en] найняли Вірджинію Кіркус[en] для створення відділу дитячих книг. У 1932 році відділ був ліквідований з економічних причин. Однак роком пізніше Луїза Реймонд, секретарка, яку найняла Кіркус, знову запустила відділ. Однак Кіркус пішла й незабаром заснувала власну службу з рецензування книг[13]. Вона організувала отримання гранок книг перед їх публікацією. Почавши з відносно невеликої кількості книг, з часом служба стала щотижня отримувати сотні книг і рецензувати близько 100 з них[12].
Початкову назву «Bulletin by Kirkus Bookshop Service from 1933 to 1954» з 1 січня 1955 року змінили на «Bulletin from Virginia Kirkus' Service», 15 грудня 1964 року скоротили до «Bulletin from Virginia Kirkus' Service», у 1967 — до «Kirkus Service», а у випуску від 1 січня 1969 року видання отримало свою поточну назву «Kirkus Reviews»[14].
У 1970 році «The New York Review of Books» придбав «Kirkus Reviews», а потім перепродав його Барбарі Бейдер і Джошу Рубінсу, які не тільки володіли виданням, а й працювали його редакторами. У 1985 році консультант журналу Джеймс Кобак придбав «Kirkus Reviews»[15]. Девід Лебретон купив журнал у Кобака в 1993 році[16]. BPI Communications, що належить нідерландському видавництву VNU, купила «Kirkus» у Лебретона у 1999 році[17]. Наприкінці 2009 року компанія оголосила про припинення діяльності «Kirkus»[10].
10 лютого 2010 року бізнесмен Герберт Саймон[en] придбав журнал у VNU, на той час вже перейменованого на The Nielsen Company або Nielson NV. Умови продажу не розголошувались. Згодом компанію перейменували на «Kirkus Media», а видавцем став ветеран книжкової індустрії Марк Вінкельман[18].
«Kirkus Reviews» має традиційну програму рецензування, яка не вимагає оплати за рецензії[19]. «Kirkus Reviews» також пропонує інді-програму, яка дозволяє авторам книжок купувати рецензії, але не змінювати їх та не впливати на них. Автор книги може сам обирати, чи публікувати таку платну рецензію на вебсайті «Kirkus»[20]. Якщо платна рецензія опублікована на сайті, на розсуд редактора «Kirkus» вона також може бути опублікована в журналі чи електронному інформаційному бюлетені[21].
У 2014 році «Kirkus Reviews» заснував премію Кіркус[en] у розмірі 50 000 доларів, яку щорічно присуджує авторам художньої та наукової літератури, а також літератури для молодих читачів[22].
- 1 2 3 4 5 6 Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- 1 2 ISSN — ISSN 0042-6598
- 1 2 3 4 Library of Congress Online Catalog
- 1 2 3 WorldCat — 1971.
- 1 2 3 4 CrunchBase — 2007.
- ↑ Muck Rack — 2009.
- ↑ Zeitschriftendatenbank
- 1 2 https://www.kirkusreviews.com/about/history/
- ↑ Kirkus Reviews Gets New Owner — Chicago: ALA, 2010. — ISSN 0002-9769; 2163-5129
- 1 2 3 Rich, Motoko (11 грудня 2009). End of Kirkus Reviews Brings Anguish and Relief. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 21 листопада 2011.
- ↑ Contact Us. Kirkus Reviews. Процитовано 22 січня 2016.
- 1 2 Kirkus Reviews History. Kirkus Reviews. Процитовано 15 листопада 2012.
- ↑ Marcus, Leonard S. (2008). Minders of Make-Believe. Boston: Houghton Mifflin. с. 104, 111. ISBN 978-0-395-67407-9.
- ↑ Our History. Kirkus Reviews (англ.). Процитовано 29 червня 2023.
- ↑ Dougherty, Philip H. (4 квітня 1985). Consultant Acquires Kirkus Reviews. The New York Times. Процитовано 12 листопада 2012.
- ↑ Kirkus Reviews being acquired. Publishers Weekly. 23 серпня 1993. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 12 листопада 2012.
- ↑ Kirkus Reviews Acquired By Publisher of Billboard. Libraryjournal.com. 2 серпня 1999. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 12 листопада 2012.
- ↑ Rich, Motoko (10 лютого 2010). Kirkus Gets a New Owner – From the N.B.A. The New York Times. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ I'm not self-published, but my book did not get reviewed by Kirkus prior to publication. May I purchase a review through the Indie program?. Kirkus Reviews. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Since I'm paying for the review, will it be positive?. Kirkus Reviews. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ How does Kirkus decide which Indie reviews get published in the magazine and in the email newsletter?. Kirkus Reviews. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Colin Dwyer (30 вересня 2014). First-Ever Kirkus Prize Picks 18 Finalists : The Two-Way. NPR. Процитовано 23 листопада 2015.
- Офіційний сайт
- Онлайн-архів на сайті Issuu (February 1, 2011 — present)
- Kirkus Service на сайті Бібліотеки Конгресу (записів у каталозі: 4)
- Virginia Kirkus на сайті Бібліотеки Конгресу (записів у каталозі: 7)
