close
Перейти до вмісту

Ultima Online

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ultima Online
РозробникOrigin Systemsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавецьElectronic Arts Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр(и)багатокористувацька онлайнова рольова гра Редагувати інформацію у Вікіданих
ПлатформаWindows і Linux Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата випуску24 вересня 1997 Редагувати інформацію у Вікіданих
Режим гри Багатокористувацька гра
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Творці
ПродюсерРічард Ґерріоттd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ігродизайнер(и)Ральф Костерd Редагувати інформацію у Вікіданих
Композитор(и)Кірк Вінтерроудd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ultimad Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Ultima Online, UO (укр. Ультима Онлайн) — багатокористувацька онлайнова рольова відеогра у фентезійному сетингу, випущена 24 вересня 1997 року[1] компанією Origin Systems.

Події гри відбуваються у всесвіті Ultima. Ultima Online відома розвиненою системою протистояння між гравцями (PvP). З моменту релізу до гри було додано вісім повноцінних доповнень, один бустер-пак та десятки безкоштовних оновлень контенту. Вихід доповнення Kingdom Reborn у 2007 році приніс новий ігровий рушій з оновленою графікою.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Ultima Online у багатьох аспектах продовжила традиції попередніх ігор серії Ultima, однак через розвиток технологій і той факт, що це була перша постійна онлайн-гра Origin Systems, у ній з’явилася значна кількість нових ігрових механік. Оскільки проєкт частково задумувався як соціальний та економічний експеримент, розробники мусили враховувати масову взаємодію між гравцями, а також змінювати підхід до сприйняття ігрового світу, у якому в одиночних іграх гравець зазвичай був центральною фігурою.

Світи

[ред. | ред. код]

Спочатку Ultima Online мала лише один ігровий світ, а з виходом доповнень з’являлися нові території та світи. Другим світом стали Lost Lands, які гравці часто називали T2A — за назвою доповнення The Second Age[2]. Цей світ додав нові землі, підземелля, істот і типи ландшафту. Третім світом став Trammel, що був дзеркальним відображенням початкової мапи Ultima Online. Його поява змусила розробників виокремити оригінальний світ, зробивши його більш похмурим і надавши йому назву Felucca[3]. Існувало два основних типи серверів: «звичайні», які поєднували Trammel (PvP за взаємною згодою) та Felucca (PvP без згоди), і сервери типу Siege, де PvP без згоди було обов’язковим, відсутнє страхування предметів, доступний лише один персонаж на обліковий запис, обмежені способи подорожування та діють інші правила, що робили гру значно складнішою[4].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Журнал Next Generation оцінив гру у чотири з п’яти зірок, назвавши її великим світом, наповненим численними можливостями для досягнень і живого спілкування з іншими гравцями, підкресливши, що Британія є тим, чим її зробить сам гравець[6]. Водночас GameSpot оцінив Ultima Online у 4,9 бала з 10[1].

Прибуток

[ред. | ред. код]

Внутрішні прогнози продажів Ultima Online спочатку були низькими[7][8]. Керівництво Electronic Arts не вважало Ultima великою франшизою[7], а очікувана максимальна кількість підписників оцінювалася приблизно у 15 000 осіб[8]. Проте згодом гру почали називати однією з найуспішніших у комерційному плані, а також першим великим хітом серед ігор, що поширювалися виключно через Інтернет[9][10]. У жовтні 1997 року Ultima Online дебютувала на 9-му місці рейтингу продажів комп’ютерних ігор у США[11][12]. За період від запуску наприкінці вересня до середини листопада було продано близько 65 000 копій[13]. У Японії перша партія з 5 000 копій була розпродана менш ніж за 15 хвилин[14][15]. До кінця 1997 року гра продалася в США накладом понад 87 000 копій[16][17]. До грудня 1998 року кількість підписників досягла 100 000 осіб, а щомісячний дохід від передплати оцінювався приблизно в один мільйон доларів США[18]. У 1999–2000 роках база користувачів продовжувала зростати[19], сягнувши 250 000 підписників до жовтня 2000 року[20]. На початку 2001 року приблизно 20–30 % гравців становили жінки, що було типовим показником для MMORPG того періоду[21]. Японія залишалася одним із ключових ринків, забезпечуючи понад чверть усього бізнесу Ultima Online[22]. На початку 2003 року гра зберігала близько 225 000 активних підписників у світі[23].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Ultima Online отримала нагороду Online Game of the Year та була номінована за досягнення у програмній інженерії на перших Interactive Achievement Awards (нині D.I.C.E. Awards)[24][25]. Успіх гри привів до встановлення кількох світових рекордів у Guinness World Records: Gamer’s Edition 2008, зокрема як першої MMORPG, що досягла 100 000 гравців, і як однієї з найтриваліших за часом існування[1]. У 2001 році гра здобула нагороду MPOGD Game of the Month[26]. У 2010 році Ultima Online стала першою грою, включеною до Hall of Fame премії Game Developers Choice Online Awards[27]. У 2012 році спільнота Stratics відзначила гру нагородою Historic Achievement Award з нагоди п’ятнадцяти років інновацій і підтримки спільноти[28]. Того ж року журнал Time включив Ultima Online до списку 100 найкращих відеоігор усіх часів[29].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Ten Years of Ultima Online from 1UP.com. 1Up.com. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 24 січня 2026.
  2. ↑ Lost Lands. UOGuide, the Ultima Online Encyclopedia (англ.). Процитовано 24 січня 2026.
  3. ↑ Ultima Online: Renaissance (PC). CNET Archive (англ.). Процитовано 24 січня 2026.
  4. ↑ Player's Guide. Ultima Online (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2026.
  5. ↑ Ultima Online for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 15 вересня 2020.
  6. ↑ Caveat. Next Generation. Т. 4, № 37. Imagine Media. Січень 1998. с. 162. Процитовано 13 квітня 2019.
  7. 1 2 Gunther, Marc (2 серпня 1999). The Newest Addiction Sony, Sega, Microsoft, and Electronic Arts are betting that games played over the Internet will be the biggest thing since Monopoly. Fortune. Архів оригіналу за 2 червня 2013.
  8. 1 2 Geryk, Bruce. PC Gaming Graveyard; Jane's A-10 Warthog. GameSpot. Origin Shifts Focus. Архів оригіналу за 18 серпня 2000.
  9. ↑ Janicki, Stefan. PC Gaming Graveyard; Ultima Worlds Online: Origin. GameSpot. Архів оригіналу за 4 грудня 2002.
  10. ↑ Morris, Chris (4 березня 2003). Electronic Arts' online folly. CNNMoney (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2005.
  11. ↑ GamerX (26 листопада 1997). October's Best-Sellers. CNET Gamecenter (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 1999. Процитовано 26 січня 2019.
  12. ↑ Staff (4 грудня 1997). MS Flight Sim Tops PC Data Charts. Next Generation (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 1998. Процитовано 26 січня 2019.
  13. ↑ Jebens, Harley (13 листопада 1997). Impressive Ultima Sales. GameSpot. Архів оригіналу за 12 березня 2000.
  14. ↑ Orman, Neil (5 грудня 1997). Ultima Online game hits record. Austin Business Journal. Архів оригіналу за 1 травня 2004.
  15. ↑ Staff (24 грудня 1997). Ultima Tops Japanese Charts. GameSpot. Архів оригіналу за 20 квітня 2000.
  16. ↑ Ollig, Mark (26 січня 1998). Bits & Bytes; Games on the Internet. Herald-Journal. Архів оригіналу за 26 січня 2019.
  17. ↑ Staff (30 грудня 1997). Cyan Takes Top Two. Next Generation (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 1998. Процитовано 26 січня 2019.
  18. ↑ Asher, Mark (10 березня 2000). Game Spin: Daika-X-Box. CNET Gamecenter (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2001.
  19. ↑ Ocampo, Jason (31 березня 2000). Garriott Leaves Origin. CNET Gamecenter (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2000.
  20. ↑ Ocampo, Jason (30 жовтня 2000). EverQuest: 300,000 and Counting. CNET Gamecenter. Архів оригіналу за 6 грудня 2000.
  21. ↑ Laber, Emily (11 січня 2001). Men Are From Quake, Women Are From Ultima. The New York Times. Архів оригіналу за 28 грудня 2013.
  22. ↑ Everingham, Max (Липень 2001). Gaming Goes Global. PC Gamer US. 8 (7): 44—47, 50—52.
  23. ↑ Shapiro, Robert (4 лютого 2003). The Dismal Science; Fantasy Economics. Slate (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2018.
  24. ↑ The Award - Updates. Interactive.org. Academy of Interactive Arts & Sciences. Архів оригіналу за 15 червня 1998. Процитовано 10 квітня 2023.
  25. ↑ The Award - Winners. Academy of Interactive Arts & Sciences. Архів оригіналу за 15 червня 1998. Процитовано 10 квітня 2023.
  26. ↑ MPOGD's Game of the Month May 2001. MPOGD.com. Архів оригіналу за 7 березня 2002. Процитовано 13 квітня 2019.
  27. ↑ The First Annual Game Developers Choice Online Awards. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
  28. ↑ Stratics Presents Historic Achievement Award to Ultima Online Team. 29 вересня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 13 квітня 2019. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  29. ↑ Peckham, Matt (15 листопада 2012). All-TIME 100 Video Games. Time. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 13 квітня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ultima_Online&oldid=47741372