close
Перейти до вмісту

Zombie

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Zombie
Сингл The Cranberries
з альбому No Need to Argue
Випущений13 вересня 1994
ФорматCD, 7"
Записаний1994
Жанральтернативний рок, гар-рок
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторДолорес О'Ріордан
Тривалість5:06 (альбом)
3:52 (радіо версія)
ЛейблIsland Records
ПродюсерСтівен Стріт[en]
Хронологія синглів The Cranberries
Попередній
←
 Linger
(1993)
Ode to My Family
(1994)
Наступний
→

«Zombie» (укр. Зомбі) — протестна пісня ірландського альтернативного рок-гурту The Cranberries. Її написала вокалістка гурту Долорес О'Ріордан про юних жертв вибуху в місті Воррінгтон, в Англії, під час конфлікту в Північній Ірландії, відомого як The Troubles. Пісня випущена 19 вересня 1994 року лейблом Island Records як головний сингл з другого студійного альбому гурту No Need to Argue (1994). Критики описували «Zombie» як «шедевр альтернативного року» з гітарним звучанням у стилі ґрандж із сильним дисторшном і крикливим вокалом, що було нетипово для інших робіт гурту.

Хоча лейбл побоювався випускати політично гостру пісню як сингл, вона посіла перше місце в чартах Австралії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччини та Ісландії. Пісня не змогла потрапити до американського чарту Billboard Hot 100 через тогочасні правила, але посіла перше місце в чарті Billboard Alternative Airplay у США. Слухачі австралійської радіостанції Triple J обрали її піснею №1 у рейтингу Triple J Hottest 100(інші мови) за 1994 рік, а також вона отримала нагороду за найкращу пісню на церемонії MTV Europe Music Awards 1995. Музичне відео зрежисував Семюел Байєр; у ньому Долорес співає, пофарбована в золото, а також показано кадри зруйнованого війною Белфаста. У квітні 2020 року це стало першою піснею ірландського гурту, яка набрала понад один мільярд переглядів на YouTube.

Учасники гурту зазначали, що пісня викликала дуже сильну реакцію у слухачів. Після смерті Долорес О'Ріордан у 2018 році пісня стала своєрідним стадіонним гімном(інші мови) в Ірландії — спочатку для команд із рідного міста гурту Лімерик, а пізніше для національної збірної Ірландії з регбі, починаючи з Кубка світу з регбі 2023 року. Гурт записав акустичні, спрощені версії пісні для MTV Unplugged та для альбому Something Else(інші мови) (2017). Також О'Ріордан планувала записати вокал для версії американського гурту Bad Wolves(інші мови). Кавер-версії пісні виконували багато артистів.

Передумови і написання

[ред. | ред. код]

The Troubles — назва конфлікту у Північній Ірландії, який тривав від кінця 1960-х років до 1998 року.[1][2][3] Тимчасова Ірландська республіканська армія, ірландська республіканська воєнізована організація, вела збройну кампанію(інші мови) з метою припинити британське правління в Північній Ірландії та об'єднати регіон із Республікою Ірландія. Республіканські та лоялістські(інші мови) воєнізовані угруповання вбили понад 3500 людей, багато з яких загинули внаслідок тисяч бомбових атак(інші мови).[4][5] Один із таких вибухів стався 20 березня 1993 року, коли два саморобні вибухові пристрої IRA, заховані у сміттєвих урнах, були підірвані на вулиці у Воррінгтоні. Під час нападу загинули двоє дітей: трирічний Джонатан Болл і дванадцятирічний Тім Перрі. 56 людей були поранені.[6][7] Болл загинув на місці вибуху від уламкових поранень, а через п'ять днів Перрі помер у лікарні від травм голови.[8][9] О’Ріордан вирішила написати пісню, що осмислює цю подію та смерть дітей, після відвідин міста:

Було багато вибухів у Лондоні, і я пам'ятаю один випадок, коли дитина загинула, бо бомбу поклали в сміттєвий бак — саме тому в пісні є рядок «A child is slowly taken». […] Ми були в гастрольному автобусі, і я перебувала неподалік місця, де це сталося, тож це дуже сильно мене вразило — я була досить молодою, але пам'ятаю, що була спустошена через те, що невинних дітей втягнули в такі речі. Тож, мабуть, тому я й казала: «It’s not me» — навіть попри те, що я ірландка, це була не я, я цього не робила. Бо бути ірландкою було досить складно, особливо у Великій Британії, коли було так багато напруження.

— Долорес О'Ріордан, 2017 рік, про написання «Zombie».[10]

О'Ріордан зазначала, що пісня прийшла до неї «підсвідомо» посеред англійського туру гурту The Cranberries у 1993 році[11], коли вона написала основні акорди на своїй акустичній гітарі[10]. Коли вона повернулася до свого рідного міста Лімерик і після вечора поза домом прийшла до своєї квартири[12], вона зіграла ці акорди й почала будувати навколо них пісню, швидко «придумавши приспів, який був причепливим і схожим на гімн»[13], а незабаром перейшла й до куплетів[10]. Вона принесла ідею пісні, яка спочатку мала назву «In Your Head» (укр. У твоїй голові), до невеликого «репетиційного сараю» гурту The Cranberries у Мангреті(інші мови).[14] Оскільки вона грала на акустичній гітарі, інші учасники гурту спочатку підхопили її у, як висловився гітарист Ноел Гоган(інші мови): «такому солодкому інді-поповому стилі», характерному для інших пісень гурту, але О'Ріордан вирішила, що це не те, чого вона хоче[15], взяла електрогітару й заявила, що «пісня має бути важкою, бо вона про гнів». Барабанщик Фергал Лолер згадував, що «зазвичай у тій маленькій кімнаті намагаєшся грати тихіше, щоб нікого не оглушити», але О'Ріордан грала голосно, і «ми майже не чули слів, бо вона співала крізь звук своєї гітари», а сама співачка наполягала, що хоче більше педалей дисторшну для гітар і просила більшої сили, ніж зазвичай, у партії барабанів.[14][16]

Створення та випуск

[ред. | ред. код]
«Через багато років, коли альтернативний рок стане лише далеким спогадом із давно забутих часів, деякі пісні все одно залишаться. „Zombie“ назавжди житиме як справді класичний момент із по-справжньому класичної епохи музики. Ні до, ні після цього жодному гурту не вдавалося так влучити в момент і повністю скористатися ним, як це зробили The Cranberries із „Zombie“. ... Дякуємо вам за справжній шедевр альтернативного року».

— Джо Г'юз(інші мови)[17]

Невдовзі після завершення написанна «Zombie» гурт включив її до свого концертного сет-листа(інші мови); за словами Лолера, пісню виконували наживо цілий рік до того, як її записали, і публіка реагувала на неї з великим ентузіазмом.[18][19] Пісню записали у 1994 році на студіях The Manor Studio в Оксфорді та Townhouse Studios у Лондоні разом із продюсером Стівеном Стрітом(інші мови).[20][21] Музиканти витратили багато часу на підбір налаштувань гітар, щоб досягти достатньо масштабного звучання; О'Ріордан зазначала, що «звук виник природно, бо ми використовували наші живі інструменти, почали експериментувати з акустичним фідбеком та дисторшном».[22] Гоган додав партію ритм-гітари, щоб створити текстуру під рифами О'Ріордан.[23] Пісня стала радикальним відходом від звучання, яке гурт демонстрував на дебютному альбомі Everybody Else Is Doing It, So Why Can't We?, де домінували дзвінкі гітари та струнні.[12][24] Гоган зазначив, що «Zombie» змусила гурт усвідомити, «що можна звучати важко й водночас зберігати мелодію», що стало переломним моментом у їхньому стилі написання пісень і концертних виступах.[15]

Розуміючи потенціал пісні, The Cranberries хотіли випустити «Zombie» головним синглом перед виходом альбому No Need to Argue.[18] Колишній менеджер Аллен Ковач стверджував, що Island Records наполягав не випускати «політично гостру пісню» як сингл, а О'Ріордан нібито розірвала чек на один мільйон доларів, який лейбл запропонував їй за роботу над іншою піснею.[25][26] «Долорес була дуже маленькою й крихкою людиною, але мала сильні переконання», казав Ковач. «Вона вважала себе міжнародною артисткою і хотіла підкорити решту світу, а „Zombie“ була частиною цієї еволюції. Вона відчувала потребу вийти за межі „я люблю тебе, ти любиш мене“ і писати про те, що відбувалося в Ірландії в той час».[25] Island Records і менеджмент також заявляли, що пісня «надто суперечлива, її можуть не крутити на радіо».[14][19] Гоган додав, що лейбл не очікував головного синглу, який звучав би інакше, ніж попередні роботи гурту, «замість того щоб випустити ще одну „Linger“ чи „Dreams“».[15] Лолер згадував, що переконував представників лейблу: протягом року, коли гурт виконував «Zombie» на концертах, «для нової пісні, яку публіка раніше не чула, реакція була дуже сильною»[19], і це було «ознакою того, що пісня чіпка. Людям вона подобається. Вона має спрацювати».[15] З часом, за його словами, «ми наполягали й наполягали, і зрештою вони погодилися її випустити».[19]

Коли 19 вересня 1994 року вийшов сингл «Zombie»,[27] а наступного місяця — альбом No Need to Argue, разом із музичним відео, яке активно транслювалося на MTV, The Cranberries стрімко здобули міжнародну славу.[28][29] Невдовзі після виходу пісні та відео в місцевих газетах з'явилися публікації з критикою О'Ріордан за те, що вона «пише про The Troubles»;[14] на ці зауваження вона відповіла, що «розуміла, що саме таким буде кут подачі пісні, адже вона суперечлива».[30] Оцінюючи культурний вплив композиції, Гоган сказав: «Через цю пісню люди думали, що ми політичний гурт. ... Але це далеко не так. Долорес завжди писала від серця».[14] Пізніше О'Ріордан заявила: «Якщо я щось думаю, я повинна це сказати. І мені справді байдуже, що хтось про це думає».[31] Журналіст NPR Ендрю Лімбонг, виступаючи після смерті О'Ріордан у 2018 році, зазначив, що «хоча це була політична пісня, її не обов'язково цікавила політика як така».[32][33] О'Ріордан говорила: «Я просто не можу прийняти, що дітей убивають через політичне насильство», і сподівалася, що пісня «змусить людей трохи замислитися про наше суспільство і про те, ким ми стали».[34]

Музика і текст

[ред. | ред. код]

Пісню «Zombie» характеризували як альтернативний рок[35][36] та ґрандж.[37][38] Пізніше О'Ріордан зазначала, що пісня не була свідомою спробою скористатися хвилею популярності ґранджу, але додавала, що «це був не ґрандж, просто час був вдалий», а також казала: «Ми просто були іншим типом гурту… і мали багато власних ідей».[12][30] Гоган у інтерв'ю Rolling Stone зауважив, що раніше The Cranberries уже були прийняті «тим самим типом [ґранджової] аудиторії».[24] О'Ріордан відповідала за більш важке звучання пісні[19], що, за її словами, було лише проявом її музичних уподобань, адже згодом вона говорила: «Ми просто випустили це з себе… увесь той гнів».[30] Розповідаючи про музичний підхід до пісні та потребу у значно гучнішому звучанні, Гоган пояснював в інтерв'ю 2012 року для амстердамського видання FaceCulture, що «важче звучання було правильним для цієї пісні. Якби вона була м'якою, вона не мала б такого впливу. Саме тому вона так виділялася під час концертів».[13] Особливо обурена тим, що терористи заявляли, ніби чинять ці дії від імені Ірландії[13], О'Ріордан наголошувала: «IRA — це не я. Я не IRA. The Cranberries — не IRA. Моя родина — не вони. Коли в пісні сказано: „It’s not me, it’s not my family“, саме це я й маю на увазі. Це не Ірландія — це якісь ідіоти, які живуть минулим».[33][39] У той час О'Ріордан зазнавала критики за «жорсткі слова» у пісні, однак вона підкреслювала, що пісню написано з гуманістичної точки зору.[13] Мати О'Ріордан, Айліна, також зазначала: «Вона була написана не як політична пісня, а як антивоєнна та антинсильницька композиція».[40]

О'Ріордан ніколи не розкривала походження образу «зомбі» у тексті пісні, це поняття допускає особисте тлумачення значення.[30] Проте існували різні думки щодо цього. Пишучи для The Telegraph, Ед Пауер висунув власну гіпотезу, зазначивши, що слово Zombie є «коментарем до того, як сліпе тримання за упередження, що існують століттями, може зменшити здатність людини до самостійного мислення».[30] Автор видання Culture Trip Ґрем Фуллер вважав, що ця метафора, можливо, «оживляє дітей, чиї смерті надихнули О'Ріордан написати пісню».[23] Соня Сарайя, музична й телевізійна критик з Miami Herald та Chicago Tribune, мала іншу думку, стверджуючи, що зомбі — це не загиблі діти, а «мертві діти, які населяють вашу свідомість; тіла, які ви бачили на зображеннях і не можете забути».[41]

Вокал

[ред. | ред. код]

Вокал О'Ріордан відзначали як подібний до стилю співу sean-nós(інші мови),[42][43] зокрема через швидкі й повторювані зміни висоти звуку, особливо йодлування,[43] коли вона робить різкий перехід[44] від грудного регістру до головного на другому складі слова Zom-bie,[43] а також використовує підсилений спосіб формування голосних і приголосних.[43] Це створює характерну вокальну манеру у поєднанні з гельським голосінням,[45] мелодійними вокалізаціями,[46] та виконанням із сильним ірландським акцентом.[47] Автор Барт Плантенга у своїй книзі Yodel in Hi-Fi: From Kitsch Folk to Contemporary Electronica писав, що «її тендітний, тремтливий голос із надломом має природний „кельтський йодль“. Його також можна почути у „Zombie“» та інших піснях, де він використовується «для надзвичайно сильного емоційного ефекту».[48] Мікаел Вуд із Los Angeles Times описував О'Ріордан як таку, що «доводить свій голос до різкого екстремуму, щоб передати біль», із «відчайдушним, йодлюючим вокалом, який викликає якесь давнє почуття».[49] Журнал Far Out зазначав, що її вокальне виконання було «гортанним, благаючим, захопливим і абсолютно унікальним; О'Ріордан просить людяності єдиним способом, який вона знала».[26] Сарайя писала, що її голос «часто здавався більшим за її маленьку статуру», а також зазначала, що приспів «майже виривається з її зазвичай дзвінкого голосу у вигляді гортанного звуку».[41]

Голос О'Ріордан — абсолютно унікальний. Вона навіть не намагається приховувати свій акцент. Насправді це додає її голосу глибини й характеру. О'Ріордан викладається повністю. Прекрасно. Безкомпромісно і невпинно. Вона впивається у слухача своїм приголомшливим вокальним натиском і тримає його у полоні. — Джо Г'юз, How The Cranberries Blew Away Nirvana With Definitive Grunge Song «Zombie» — Alternative Nation.[17]

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Позитивні оцінки

[ред. | ред. код]

Редактор Tedium Ерні Сміт зазначив: «О'Ріордан написала її в момент гніву й пристрасті», і назвав пісню «однією з визначальних композицій епохи альтернативного року».[50] З іншого боку, Ребекка Блек із Belfast Telegraph описала «Zombie» як «обурену реакцію на вибухи у Воррінгтоні»,[51] тоді як музичний журналіст Марк Севідж писав, що «її біль був справжнім», називаючи пісню «безпосередньою реакцією на смерть двох дітей».[39] У сучасній рецензії Hot Press високо оцінив пісню та її аранжування, зазначивши, що вона стилістично відрізняється від попередніх робіт гурту: «Стакатні ритми та тонкі ривки й паузи в музиці й співі роблять це більше, ніж просто черговою піснею The Cranberries. Повільна, похмура гудлива гітарна мелодія у стилі Siouxsie та похоронний бас і барабани контрастують із уривчастим і пристрасним вокалом Долорес О'Ріордан, коли вона проходить крізь внутрішні психічні й зовнішні людські трагедії The Troubles […] „Zombie“ свідчить про зростання впевненості».[52] The Rough Guide to Rock визначив альбом No Need to Argue як «приблизно те саме», що й дебют гурту, за винятком «Zombie», яка має «злий ґранджовий» звук і «агресивний» текст.[52] Музичний критик Евелін Макдоннелл зазначила, що О'Ріордан поєднувала «певну наївність і водночас справжню жорсткість».[31] Редактор із Нью-Йорка Ґрем Фуллер частково погодився з цим, додавши: «вона мала рацію, але ця наївність служить пісні як нефільтрованій реакції на трагедію. Вона відповідає первісній люті „Zombie“; більш витончені слова послабили б сирість пісні».[23]

Музичний критик Ніл Маккормік назвав її «найагресивнішою рок-піснею The Cranberries… звинувачувальною жалобною композицією, що осмислює нескінченні взаємні звинувачення конфлікту в Ірландії, з повільною басовою лінією та потужним середньотемповим ритмом, де напруга виникає між мелодійною делікатністю й інтроспекцією в куплетах і голосінням у приспіві, насиченому спотвореними ґранджовими гітарами».[53] Music & Media зазначив, що пісня «поєднує похмурі звукові пейзажі з ґранджовими гітарними атаками, що разом створює вражаючий номер».[54] Марк Морріс із Select писав у рецензії на альбом: «Сюрприз — це „Zombie“, істеричний спалах у стилі Шинейд із хрумкими гітарами й розгубленими словами про зброю та бомби».[55] Чарльз Аарон із Spin зазначив: «Мені подобається „Zombie“, бо її тривожний гітарний шум був найгучнішим, що звучало на MTV в останні дні 1994 року. Просто спитайте Боно, мого ірландського сетера — він досі виє».[56] Джош Джонс із Open Culture описав пісню як «хіт покоління X стадіонного масштабу… з її красиво болісними жалобами та навмисно прямолінійними вигуками й голосінням — приголомшливим вираженням скорботи, що відлунює й через 25 років».[57] Мартін Астон із Music Week написав: «Підкоривши Британію завдяки успіху в США, The Cranberries продовжують використовувати своє поп-чуття для створення чудових, меланхолійних пісень. „Zombie“ трохи важча й менш доступна, ніж „Linger“ і „Dreams“, але від цього не менш досконала».[58] У 2018 році Billboard і Stereogum поставили пісню на третє й друге місця відповідно у своїх списках найкращих пісень The Cranberries.[59][60]

16 січня 2018 року, після смерті О'Ріордан, Колін Перрі, батько жертви IRA Тіма Перрі, подякував їй за «одночасно величні й дуже щирі слова».[39] «Багато людей стали нечутливими до болю та страждань, які пережили так багато людей під час того збройного конфлікту» — сказав він. «Читати слова, написані ірландським гуртом у настільки переконливий спосіб, було дуже-дуже сильно».[61]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ McEvoy, Joanne (2008). The politics of Northern Ireland. Edinburgh: Edinburgh University Press. с. 1. ISBN 978-0-7486-2501-7. OCLC 232570935. The Northern Ireland conflict, known locally as 'the Troubles', endured for three decades and claimed the lives of more than 3,500 people.
  2. ↑ IBP Usa (2011). EU Counter Terrorism Strategy, Programs and Activities – Strategic Information and Materials. Т. 1. Washington, DC: International Business Publications. с. 43—59. ISBN 978-1-438-73813-0. Процитовано 5 листопада 2020. с. 44: Provisional Irish Republican Army (IRA) | Strength: ~10,000 over 30 years
  3. ↑ Morrison, John; Gill, Paul (2018). 100 Years of Irish Republican Violence: 1916-2016 (вид. John F. Morrison and Paul Gill). Routledge. ISBN 978-1-1382-1488-0.
  4. ↑ Taulbee, James Larry (2017). Genocide, Mass Atrocity, and War Crimes in Modern History: Blood and Conscience (2 volumes). Atlanta: ABC-Clio. с. 165. ISBN 978-1-4408-2985-7.
  5. ↑ Messenger, Charles (1985). Gallery Books (ред.). Northern Ireland : the troubles. New York: Gallery Books. с. 124–142. ISBN 978-0-831-76444-9. OCLC 1036761896.
  6. ↑ Warrington bomb attack. United Press International. Cheshire: News World Communications. 10 вересня 1993. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  7. ↑ Darnton, John (26 березня 1993). Rage at IRA Grows in England As Second Boy Dies From a Bomb. The New York Times. с. 10. ISSN 0362-4331. Процитовано 8 листопада 2020.
  8. ↑ English, Richard (2008). Armed Struggle: The History of the IRA. Queen's University Belfast: Macmillan Publishers. с. 279. ISBN 978-1405-00108-3.
  9. ↑ Warrington remembers IRA atrocity that killed Jonathan Ball and Tim Parry. Belfast Telegraph. Northern Ireland. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  10. 1 2 3 Linderman, James (19 вересня 2019). The band's yodelling frontwoman Dolores O'Riordan wrote the song's uncompromising lyric and recorded an impassioned vocal to match. Songwriting Magazine. ISBN 978-1-9100-8961-3. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  11. ↑ Rosenthal, Nicole (20 липня 2020) [First published 1994]. The Cranberries Zombie. Grunge.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  12. 1 2 3 Johnston, Emma (2 листопада 2017). The Story Behind The Song: The Cranberries – Zombie. Loudersound. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  13. 1 2 3 4 Peacock, Tim (18 квітня 2020). 'Zombie': The Story Behind The Cranberries' Deathless Classic. uDiscoverMusic. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  14. 1 2 3 4 5 Barter, Pavel (13 жовтня 2019). Zombie's billionth viewing to resurrect Cranberries videos. The Times. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  15. 1 2 3 4 Chiu, David (20 листопада 2020). The Cranberries Revisit Their Hit Album 'No Need To Argue' And The Legacy Of 'Zombie'. Forbes. Процитовано 2 квітня 2024.
  16. ↑ Peacock, Tim (19 вересня 2020). "We Were Young And Fearless": Fergal Lawler On The Cranberries' 'No Need To Argue'. uDiscoverMusic. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
  17. 1 2 Hughes, Joe (17 січня 2018). How The Cranberries Blew Away Nirvana With Definitive Grunge Song "Zombie". Alternative Nation. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  18. 1 2 Blistein, Jon (3 жовтня 2019). Watch The Cranberries Tear Through Early Version of 'Zombie'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  19. 1 2 3 4 5 Conner, Matt (13 листопада 2020). The Cranberries. Analogue Music. Indianapolis. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  20. ↑ Devereux, Eoin (2020). No Need to Argue – Remastered and expanded 25-year anniversary edition (booklet). The Cranberries. Ireland: Universal Music Group. с. 6. 00407.
  21. ↑ Vinyl Album – Artist: The Cranberries – Title: No Need To Argue – Label: Island | Notes (Gatefold Cover). 45worlds. n.d. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021. All tracks recorded & mixed at The Manor Studios, Oxford and Townhouse Studios, London except for 'Everything I Said' & 'Yeat's Grave' recorded in the Magic Shop, New York
  22. ↑ Peacock, Tim (18 квітня 2020). 'Zombie': The Story Behind The Cranberries' Deathless Classic. uDiscoverMusic. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  23. 1 2 3 Fuller, Graham (23 січня 2018). "Zombie" Was Dolores O'Riordan's Finest and Fiercest Moment. Culture Trip. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. Noel Hogan plays mostly rhythm guitar on the song, building the eerie, grungy soundscape, and it is O'Riordan who punches out the riffs
  24. 1 2 Bienstock, Richard (9 жовтня 2018). The Cranberries on Their Surprise Hit Debut and Final Album With Dolores O'Riordan. Rolling Stone. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  25. 1 2 Browne, David (23 січня 2018). Dolores O'Riordan: Inside Cranberries Singer's Final Days. Rolling Stone. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 17 лютого 2019.
  26. 1 2 Remembering Dolores O'Riordan... Far Out Magazine. UK. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. ...the death of one of the finest vocal performers to have ever lived
  27. ↑ Single Releases (PDF). Music Week. 17 вересня 1994. с. 27. Процитовано 24 червня 2021.
  28. ↑ Gulla, Bob (2005). The Greenwood Encyclopedia of Rock History – The grunge and post-grunge years, 1991–2005. Т. 6. Connecticut: Greenwood Publishing Group. с. 96. ISBN 978-0-313-32981-4.
  29. ↑ Mullally, Una (16 січня 2018). The Memories in Dolores O'Riordan's Fierce, Fragile Voice. The New York Times. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 1 листопада 2020.
  30. 1 2 3 4 5 Power, Ed (18 квітня 2020) [First published=16 January 2018]. When Dolores O'Riordan dropped a bomb: the inside story of The Cranberries' incendiary hit Zombie. The Telegraph. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
  31. 1 2 Limbong, Andrew (16 січня 2018). Dolores O'Riordan, Cranberries Lead Singer, Dies At 46. NPR. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  32. ↑ Limbong, Andrew (16 січня 2018). Dolores O'Riordan, Cranberries Lead Singer, Dies At 46. NPR. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  33. 1 2 Mueller, Andrew (Листопад 1994). Dolores' prayer – Eire and Graces. Vox. № 50. UK: IPC Media. с. 72.
  34. ↑ Bream, Jon (27 листопада 1994). Red, Round and Ripe : Ireland's hot Cranberries are back in the States on tour. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  35. ↑ William, Spevack (11 лютого 2018). The Cranberries' Top 10 Hardest Rockers. Alternative Nation. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. 1.Zombie – Immensely popular as an all time great alternative rock track
  36. ↑ The Ultimate Nineties Alt-Rock Playlist. The Atlantic. 21 травня 2007. Процитовано 7 жовтня 2019.
  37. ↑ Childers, Elena (16 січня 2018). The Cranberries Brought Vocal Range to Gritty Grunge. BTRtoday. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
  38. ↑ Strong, Martin Charles (1998). The Great Rock Discography (вид. 1st). University of Michigan: Crown. с. 169. ISBN 978-0-8129-3111-2.
  39. 1 2 3 Savage, Mark (16 січня 2016). The tragedy that inspired Zombie – The Cranberries. BBC (брит.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  40. ↑ 'Zombie is anti-violence song' - Dolores O'Riordan's mother says amid rugby controversy. Mayo News. Процитовано 8 жовтня 2023.
  41. 1 2 Saraiya, Sonia (18 січня 2018). Dolores O'Riordan, 'Zombie' and the Pains of Being Pure at Heart. Variety. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  42. ↑ Shepherd, John; Horn, David; Laing, Dave; Oliver, Paul; Wicke, Peter (2003). Continuum Encyclopedia of Popular Music of the World – Performance and Production. Т. 2. New York City: Continuum. с. 161. ISBN 978-0-826-46322-7.
  43. 1 2 3 4 Livingstone, Josephine (16 січня 2018). Dolores O'Riordan's Big, Big Love. The New Republic. New York City. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  44. ↑ R. Martin, Andrew; Mihalka, Matthew (2020). Music around the World: A Global Encyclopedia. California: ABC-Clio. с. 944. ISBN 978-1-6106-9498-8.
  45. ↑ Saxelby, Ruth (2018). A celebration of important music figures we lost in 2018 | Dolores O'Riordan, inimitable voice of The Cranberries. Red Bull Music Academy Daily. Austria. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 6 листопада 2020.
  46. ↑ The Cranberries. University of Limerick. 2019. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
  47. ↑ Carr, Flora (16 січня 2018). The Real Tragedy Behind Dolores O'Riordan's Biggest Hit With The Cranberries. Time. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  48. ↑ Plantenga, Bart (2013). Yodel in Hi-Fi: From Kitsch Folk to Contemporary Electronica (вид. 1). Brooklyn: University of Wisconsin Press. с. 204. ISBN 978-0-299-29054-2. Процитовано 8 листопада 2020.
  49. ↑ Wood, Mikael (16 січня 2018). Remembering The Cranberries' Dolores O'Riordan, whose voice was truly her own. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  50. ↑ Smith, Ernie (15 січня 2018). Why 'Zombie' Lingers. Tedium. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  51. ↑ Black, Rebecca (31 липня 2014). Despicable act that became a turning point of the Troubles. Belfast Telegraph. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  52. 1 2 Buckley, Peter (1 листопада 2003). The Rough Guide to Rock: the definitive guide to more than 1200 artists and bands (вид. 3). UK: Rough Guides. с. 241. ISBN 978-1-843-53105-0. Процитовано 23 грудня 2012.
  53. ↑ McCormick, Nail (16 січня 2018). Dolores O'Riordan: The 5 best Cranberries songs. Telegraph. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
  54. ↑ Singles (PDF). New Releases. Music & Media. Т. 11, № 40. UK. 1 жовтня 1994. с. 8. OCLC 29800226. Процитовано 15 березня 2021.
  55. ↑ Morris, Mark (Листопад 1994). New Albums. Select. с. 106. Процитовано 2 січня 2025.
  56. ↑ Aaron, Charles (Березень 1995). Singles. Spin. с. 100. Процитовано 28 січня 2023.
  57. ↑ Jones, Josh (16 січня 2018). Hear Dolores O'Riordan's Beautifully-Pained Vocals in the Unplugged Version. Open Culture. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  58. ↑ Aston, Martin (10 вересня 1994). Market Preview. Music Week. с. 20.
  59. ↑ Weiss, Dan (15 січня 2018). The 10 Best Cranberries Songs: Critic's Picks. Billboard. Процитовано 6 березня 2022.
  60. ↑ Vozick-Levinson, Simon (16 січня 2018). The 10 Best Cranberries Songs. Stereogum. Процитовано 6 березня 2022.
  61. ↑ Brady, Sasha (16 січня 2018). Father of IRA bomb victim. The Irish Independent. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Dendle, Peter (2012). 2000-2010. McFarland. с. 30–. ISBN 9780786492886. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 23 грудня 2012.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Zombie&oldid=47883266