Stenonychosaurus

Stenonychosaurus; Період існування: кампанський ярус, 76 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼ можливо й пізній маастрихт
	Реконструкція скелета з відсутніми частинами на основі споріднених родів
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Підряд:	Тероподи (Theropoda)
Родина:	†Троодонтиди (Troodontidae)
Підродина:	†Troodontinae
Рід:	†Stenonychosaurus; Sternberg, 1932
Типовий вид
	†Stenonychosaurus inequalis; Sternberg, 1932
Синоніми
	Troodon inequalis ; (Sternberg, 1932); Latenivenatrix mcmasterae? ; (van der Reest & Currie, 2017);
Вікісховище: Stenonychosaurus

Stenonychosaurus (що означає «ящірка з вузькими кігтями») — рід динозаврів троодонтид із формації Парк динозаврів пізньої крейди в Альберті, Канада, а також, можливо, формації Два Медисін. Тип і єдиний вид, S. inequalis, був названий Чарльзом Мортрамом Стернбергом у 1932 році на основі стопи, фрагментів руки та деяких хвостових хребців пізньої крейди Альберти. Повніший скелет стеноніхозавра був описаний Дейлом Расселом у 1969 році з Dinosaur Park Formation, що згодом лягло в наукову основу для знаменитої скульптури стеноніхозавра в натуральну величину разом із його вигаданим гуманоїдним нащадком, «динозавроїдом»^[1]. Стеноніхозавр був невеликим динозавром, довжиною до 2,5 метрів і масою тіла 35 кілограмів^[2]. Їхні очі були дуже великими (можливо, це свідчить про частково нічний спосіб життя) і трохи спрямовані вперед, що давало стеноніхозавру деякий ступінь глибини сприйняття^[3]. У стеноніхозавра був один із найбільших серед відомих динозаврів мозок відносно його маси тіла (зрівнянний із сучасними птахами)^[4].

У масовій культурі

Стеноніхозавр часто розглядається як найімовірніший кандидат на предка розумних динозаврів. Мається на увазі, що якби стеноніхозаври розвивалися далі, то це призвело б до появи якихось істот, подібних до людей.

У 1982 році Дейл А. Рассел, тодішній куратор скам'янілостей хребетних у Національному музеї Канади в Оттаві, висунув гіпотезу про можливий еволюційний шлях стеноніхозавра. Рассел зазначив, що, хоча коефіцієнт цефалізації стеноніхозавра був низьким порівняно з людським, він був у шість разів вищим, ніж у інших динозаврів. Рассел припустив, що якби тенденція еволюції стеноніхозавра продовжилася, то до сучасності об'єм його мозку складав би 1100 см³, що близько до людського (в середньому 1260 см³ у чоловіків і 1130 см³ у жінок)^[5].

Вигаданого ним розумного нащадка стеноніхозавра Рассел назвав «динозавроїдом». У співпраці з Роном Сеґіном між 1980 і 1982 роками він створив гуманоїдну скульптуру динозавроїда заввишки 135 см. Дослідника, можливо, надихнуло його листування з Карлом Саганом щодо можливостей появи розуму у Всесвіті та участь у програмі SETI^[6].

Динозавроїд з'являвся в книзі Рассела «Одіссея в часі» (1989) та в документальному фільмі «Динозавр!» (1991), а також у книзі Луї Псіхойоса та Джона Ноеббера «Полювання на динозаврів» (1994). Ці зображення посприяли подальшій популярності істоти настільки, що Расселу це стало надокучати, бо його сприймали передусім як людину, що вигадала динозавроїда^[6].

У телесеріалі «Динотопія» та його продовженні є персонаж Зіппо — розумний стеноніхозавр-бібліотекар.