close
Перейти до вмісту

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хіраґана
Походження
JIS X 02131-4-62
Unicode307E
Катакана
Походження
JIS X 02131-5-62
UnicodeU+30DE
ВимоваМовиКлас
МФАma
Мовиja, ain
Звукчистий
Транслітерація
КирилицяМА
ЛатинкаMA

або (/ma/; МФА: [ma] • [mä]; укр. ма) склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 7-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ ().

Губно-губний носовий:  /m/ →[ma]

Порядок

[ред. | ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

[ред. | ред. код]
Походить від скорописного написання ієрогліфа 末 (мацу, кінець).
Походить від скорописного написання ієрогліфа 万 (ман, десять тисяч).
  • Манйоґана: 万 • 末 • 馬 • 麻 • 摩 • 磨 • 満 • 前 • 真 • 間 • 鬼

Транслітерації

[ред. | ред. код]

Інші системи передачі

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання

[ред. | ред. код]


Ґодзюон
 н  ва ра я ма ха на та са ка а
 і рі мі хі ні ті сі кі і
 в  ру ю му фу ну цу су ку у
 е ре ме хе не те се ке е
 о ро йо мо хо но то со ко о
Іроха
 і ро ха ні хо хе то ті рі ну ру о
 ва ка йо та ре со цу не на ра му
 у і но о ку я ма ке фу ко е те
 а са кі ю ме мі сі е хі мо се су
ШаблонОбговоренняПроєкт