close
Перейти до вмісту

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хіраґана
Походження
JIS X 02131-4-81
Unicode3091
Катакана
Походження
JIS X 02131-5-81
UnicodeU+30F1
ВимоваМовиКлас
МФАe (ɰe)
Мовиja, ain
Звукчистий
Транслітерація
КирилицяЕ
ЛатинкаE, WE

або (/we/; МФА: [e] • [ɰe]; укр. е) склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 10-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Фонема сучасної японської мови. До XV століття вимовлялася як [ɰe]:

Задньопіднебінний сонорний щілинний:  /w/ →[ɰe]

З XV по XVI століття еволюціонувала в бік звука [e]. До 1946 року вживалася на письмі, позначаючи в ряді слів звук [e].

У сучасній японській мові практично не використовується. Її заміняє  неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення.

Порядок

[ред. | ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

[ред. | ред. код]
Походить від скорописного написання ієрогліфа 恵 (е, благодать).
Походить від скорописного написання ієрогліфа 衛 (е, охорона)

Транслітерації

[ред. | ред. код]

Інші системи передачі

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання

[ред. | ред. код]


Ґодзюон
 н  ва ра я ма ха на та са ка а
 і рі мі хі ні ті сі кі і
 в  ру ю му фу ну цу су ку у
 е ре ме хе не те се ке е
 о ро йо мо хо но то со ко о
Іроха
 і ро ха ні хо хе то ті рі ну ру о
 ва ка йо та ре со цу не на ра му
 у і но о ку я ма ке фу ко е те
 а са кі ю ме мі сі е хі мо се су
ШаблонОбговоренняПроєкт