Вибрана стаття
Августдорф (нім. Augustdorf) — колишня німецька колонія в межах містечка Снятина, що існувала протягом 1834—1940 років. З'явилась внаслідок німецької колонізації Галичини наприкінці XVIII — середини XIX століття. Вважалась однією з найбільших німецьких колоній у королівстві Галичини та Володимирії і в Галичині.
Августдорф відігравав роль локального осередку німецької громади, яка займалася сільським господарством і підтримувала власні культурні та релігійні традиції. У 1939 році майже все населення колонії примусово репатріювали на історичну батьківщину, а протягом 1945—1947 років територію заселили українцями з Закерзоння. У 1950-х роках увійшла до меж Снятина як вулиця Гоголя. Попри занепад колонії та зникнення як окремого поселення, пам’ять про неї збереглася в історії Снятинщини та місцевій топоніміці. У 2025 році про історію колонії було знято однойменний фільм на основі спогадів жителів та їхніх нащадків.
Добра стаття
Мала Магелланова Хмара — галактика-супутник Чумацького Шляху, розташована на відстані 56 кілопарсеків від нього. Вона є другим за яскравістю супутником Чумацького Шляху після Великої Магелланової Хмари та п'ятою за яскравістю галактикою в Місцевій групі. Дві Магелланові Хмари пов'язані між собою Магеллановим Мостом, що складається із зір і газу, а також пов'язані з нашою Галактикою Магеллановим Потоком з нейтрального водню. З часом Мала Магелланова Хмара має злитися з нашою Галактикою.
Галактика розташована на небі в сузір'ї Тукана недалеко від південного полюса небесної сфери, так що з Європи її не видно. Європейським науковцям вона стала найбільше відома після опису Антоніо Пігафетти, одного із супутників Фернана Магеллана в першому навколосвітньому плаванні 1519—1522 років, звідки й походить її назва. На початку XX століття цефеїди в Магелланових Хмарах допомогли визначити залежність період — світність і таким чином встановити шкалу відстаней до інших галактик.
,_parque_nacional_de_la_Selva_Impenetrable_de_Bwindi,_Uganda,_2024-02-02,_DD_80.jpg)
Вибраний список
У цій статті подано Список супутників Сонячної системи.
Із восьми планет Сонячної системи та дев'яти найімовірніших карликових планет шість планет і сім карликових планет мають щонайменше 467 відомих природних супутників (місяців). Принаймні 19 із них є достатньо масивними, щоб перебувати в стані гідростатичної рівноваги й мати кулясту форму під дією власної гравітації; з-поміж них усі вкриті крижаною корою, за винятком Місяця Землі та Іо Юпітера.
